Розкіш, краса і свято – саме такі асоціації виникають, якщо дивитися на це чудову будівлю. Будівля Національної опери України, виконана в стилі французького нео-ренесансу, по праву вважається однією з візитних карток столиці України.

Основні історичні факти

opernyy-teatr_1У середині ХІХ століття в Києві був побудований Міський театр, на гастролі якого часто приїздили італійські оперні трупи. Незабаром на сцені театру почав виступати і постійно діючий київський колектив опери.

Пожежа, що сталася в 1896 році, знищив приміщення київського Міського театру. Небайдужі до мистецтва люди звернулися до влади з проханням спорудити новий будинок, необхідний киянам, які встигли звикнути до культурних заходів.

Будівництво нового театру розпочалося в 1898 році. І вже через 3 роки був побудований новий театр на місці старого. Зовнішній вигляд і оздоблення будівлі викликали захоплення. Люстри і крісла виконані на замовлення у Відні. Фасад з численними скульптурами і бюстами композиторів, доповнений барельєфом, зображення театральних масок з ліплення, матеріали з оксамиту, бронзи, фарфору, позолоти створюють ефект величі і розкоші. На той час театр був оснащений найсучаснішими технологіями, що дозволяли опалювати приміщення за допомогою пари та кондиціонувати. Новітнім обладнанням була оснащена найбільша сцена в Російській Імперії (ширина 34,3 метра).

Чотири яруси, бельетаж, амфітеатр і партер оперного театру вміщали понад 1600 осіб. На гастролі приїжджали такі відомі музичні діячі як П. Чайковський, С. Рахманів, Ф. Шаляпін. В репертуарі трупи були опери Дж. Пуччіні, Р. Вагнера, Ж. Массне, Н. Лисенка.

Під час Великої вітчизняної війни оперний театр дивом уцілів. На одному з концертів, на які любили ходити німецькі військовослужбовці під час окупації Києва, стався курйозний випадок. Снаряд, скинутий радянським бомбардувальником, пробив дах театру, впав у партер, але не вибухнув. Відвідувачі, не здивовані частим авіаударам, після деякої паузи продовжили насолоджуватися концертом.

У 1983-1988 роках Київський оперний театр був реконструйований. Результатами робіт стали: збільшена в розмірах сцена, майже вдвічі більше залів для репетицій і гримерних, місткість оркестрової ями збільшена до 100 музикантів, привезений з Чехії новий орган відомої фірми «Rieger-Kloss» (р. Крнов). Зал оснастили новітнім освітленням та електронним обладнанням.

Національна опера України сьогодні

445Після розвалу радянського союзу громадяни були стурбовані поточними економічними проблемами. Із-за низької відвідуваності оперний театр у Києві переживав важкі часи. Але тепер все позаду, і опера привертає увагу не лише жителів столиці, але і гостей Києва. Сьогодні Національна опера України продовжує бути однією з найбільш відомих сцен балету і опери в Європі. Колектив театру складається з 1500 осіб. Щорічні гастрольні тури збільшують авторитет Українського балетного та оперного мистецтва у світі.

Джерело: infoportal.kiev.ua


Серж Ліфар

im578x383-лифарСергій Ліфар, відомий світові як французький хореограф Серж Ліфар, один із найвидатніших танцівників XX століття. Його називали «богом танцю», «добрим генієм балету XX століття». Ліфар — уродженець України, він народився і провів юність в передмісті Києва. Пізніше його сім’я емігрувала до Парижа, де Ліфар став зіркою балету і видатним хореографом. Заслуга Сержа Ліфара в тому, що він фактично відродив французький балет, його репертуар, трупу, його школу та славу після смерті тодішніх зірок балету. У Франції, однією з батьківщин балету, Ліфар став основоположником нового напряму в цьому мистецтві — неокласицизму. Ліфар залишився українцем в душі: «Навіть прекрасний, блискучий Париж не зміг змусити мене, киянина, забути мій широкий, величавий Дніпро».


Денис Матвієнко

im578x383-матвиенко2Талант цього сучасного танцівника важко переоцінити. Денис Матвієнко — справжня зірка свого часу і своєї справи. Він — єдиний у світі володар чотирьох Гран-прі міжнародних конкурсів артистів балету. В активі 36-річного Матвієнко вже близько десяти нагород і премій. Уродженець Дніпропетровська, Денис Матвієнко закінчив Київське хореографічне училище, а нині — прем’єр Маріїнського театру, Заслужений артист України, Запрошений соліст Великого театру, Нового національного театру (Токіо, Японія), Ла Скала (Мілан, Італія), Гранд Опера (Париж, Франція) і Американського театру балету (Нью-Йорк, США). Матвієнко живе в Санкт-Петербурзі, але вважає себе українцем і каже, що не планує змінювати громадянство.

У листопаді 2011 року Денис Матвієнко став художнім керівником балетної трупи Національної опери України, де наполегливо приступив до реалізації цікавих ідей. Тоді в репертуарі з’явилися два одноактні балети: «Клас-концерт» і «Radio and Juliet». Для постановки Матвієнко привернув Михайла Мессера і Едварда Клюга. Балет «Radio and Juliet» став першим в історії театру репертуарним балетом у стилі contemporary.


 

Сергій Полунін

im578x383-полунин2Ще один талановитий український танцюрист розповів за кордоном про нашу країну за допомогою танцю. Сергій Полунін — 25-річний артист балету, уродженець Херсона — в 19 років став прем’єром Британського королівського балету.

Крім цієї роботи, яка довгий час була для Полуніна основною, український танцюрист нещодавно привернув до себе увагу, знявшись в альтернативному кліпі ірландського музиканта Hozier на пісню Take Me to Church.

Джерело: espreso.tv